Загальні критерії екологічної безпеки, будучи еколого-економічними показниками, дозволяють оцінити господарську систему будь-якого рангу як за сукупністю ознак її екологічної небезпеки для всієї природної системи території, так і за ефективністю використання природних систем життєзабезпечення, розширюючи і заглиблюючи можливості екологічного нормування, екологізації господарської діяльності, збереження природного середовища.
Інформація, що її використовує аудитор повинна базуватися перш за все на наявних інформаційно-статистичних даних, не вимагати проведення значних додаткових натурних досліджень, що істотно знижує трудомісткість оціночних робіт і підвищує їх оперативність.
Екологічна поінформованість
Міські програми в області охорони навколишнього середовища оцінюються з позицій екологічної поінформованості. Екологічна поінформованість розуміється двояко: як інформованість адміністрації про питання, пов’язані з навколишнім середовищем, достатня, щоб ефективно вирішувати екологічні проблеми, і інформованість населення. Аналізується зв’язок (формальний, дієвий) з громадами міста з питань звітування органів влади за виконану роботу в засобах масової інформації, в навчальних закладах тощо.
