» Визначення запаху[1]
  • Визначення запаху[1]

    Посуд і матеріали: 1) колби з досліджуваною водою; 2) широкогорла конічна колба; 3) корки.

    Досліджувану воду наливаємо в колбу на 2/3 об’єму, закриваємо корком і декілька разів перемішуємо круговими рухами. Після цього колбу відкриваємо і визначаємо характер та інтенсивність запаху.

    За характером запахи діляться на 2 групи: природного та штучного походження.

    1. Запахи природного походження (від мертвих і живих організмів, грунтів):

    - ароматичний (огірковий, квітковий);

    - болотний (муловий, запах баговиння);

    - гнильний (фекальний, стічних вод);

    - деревний (мокрої тріски, деревної кори);

    - земляний (прілий, свіжозораної землі);

    - пліснявий (затхлий, застійний);

    - рибний (риби, рибячого жиру);

    - сірководневий (тухлих яєць);

    - травяний (скошеної трави, сіна);

    - невизначений (запах природного походження, що не підходить під попередні визначення).



    Законодавче і нормативне забезпечення процесу освоєння мінерально-сировинних ресурсів[5]
    Законодавче і нормативне забезпечення процесу освоєння мінерально-сировинних ресурсів[4]
    Законодавче і нормативне забезпечення процесу освоєння мінерально-сировинних ресурсів[3]
    Законодавче і нормативне забезпечення процесу освоєння мінерально-сировинних ресурсів[2]
    Законодавче і нормативне забезпечення процесу освоєння мінерально-сировинних ресурсів[1]
    Визначення напрямів і аспектів екологічної діяльності підприємства
    Екологічний аудит промислових виробництв[6]
    Екологічний аудит промислових виробництв[5]
    Схема роботи аудиторів на підприємстві
    Екологічний аудит промислових виробництв[4]
    Вход
  •