Один з найважливіших показників якості навколишнього середовища – забруднення ґрунтів. Особлива увага приділяється місцям розміщення відходів, промисловому обладнанню, бензоколонкам й іншим об’єктам з різним періодом експлуатації. Забруднення ґрунтів, як правило, буває наслідком аварій або впливу постійних джерел забруднення. Щоб обмежити подальше забруднення ґрунтів, потрібно відшукати його причину. Однак, буває так, що підприємства, з вини якого відбувалося забруднення, більше не існує.
Огляд забруднення ґрунтів завершується аналізом на забруднення нафтою й нафтопродуктами, наявність важких металів і т.д. Аудитор повинен, розглянувши зібрані дані, відповістити на запитання: чи є ризик погіршення якості навколишнього середовища у зв’язку з надлишковим вмістом забруднюючих речовин у ґрунтах. Обстежуються як житлові, так і промислові райони. Крім аналізів ґрунтів (ґрунту), доцільно проводити аналіз ґрунтових вод, тому що саме він часто дає уявлення про ступінь забруднення. Припустимі рівні вмістів забруднюючих речовин визначаються національним законодавством і стандартами. При відсутності національних нормативів варто використати міжнародні.
Якщо встановлено значне забруднення ґрунтів, аудитор повинен спробувати розділити області забруднення на ті, які потребують негайного втручання й ті, що менш небезпечні для здоров’я населення і якості навколишнього середовища. Картографування місцевості вимагає особливо відповідального підходу. Одночасно із цим оцінюється ефективність системи моніторингу якості ґрунтів. Важливо вказувати всі заплановані заходи щодо його поліпшення.
