Політика сталого розвитку території базується на врахуванні комплексу об’єктивних та суб’єктивних факторів сприятливого та лімітуючого характеру. До числа перших слід віднести такі фактори:
- географічний – вигідне географічне положення створює їй певні переваги для прискореної інтеграції в європейські структури;
- історичний – своєрідність краю, де збереглась висока культура господарювання, традиції і навики місцевого населення, що в поєднанні з близькістю країн Західної Європи створює передумови для швидкої адаптації населення до ринкових умов господарювання;
- економічний – досягнення позитивних структурних зрушень, що служить вагомою передумовою для поступового економічного зростання;
- транспортний – розвинення мережі автомобільних доріг та залізниць з врахуванням зручного географічного положення може принести реальну вигоду території;
- природний – наявність унікальних природних ресурсів: мінеральних вод, лісів, значних запасів підземних і поверхневих вод, інших корисних копалин індустріального значення, ландшафтно-кліматичних зон;
- рекреаційний – володіння потужним природним потенціалом для санаторно-курортного лікування та оздоровлення людей, який може перетворити рекреаційну сферу в одну з провідних галузей економіки регіону;
- екологічний – рівень антропогенного забруднення довкілля та його виняткова екологічна роль може сприяти позитивному іміджу території.
Интересная информация для рыбаков. Ловля карася весной. Ruboman.Ru
